Козівська районна державна адміністрація
47600, смт.Козова, вул.Грушевського, 38
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/posilbody/prezident.gif 

 

https://nads.gov.ua/

Опитування

.
На головну

Новини

Роздрукувати 26.01.21 | 08:42

На розвиток територіальних громад Тернопільщини малий бізнес перерахував понад 704,3 млн грн єдиного податку

logo_sfs_og_39 

Торік суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 704 млн 256,4 тис. грн єдиного податку. Порівняно з 2019 роком надходження цього платежу зросли на 48 млн 763,4 тис. гривень.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Упродовж 2020 року вони сплатили 452 млн 644 тис. грн єдиного податку, що на 42 млн 302,5 тис. грн більше, ніж позаторік.

Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 87 млн 150,8 тис. грн єдиного податку, а це плюс 131,4 тис. грн до 2019 року. Платники ж фіксованого сільськогосподарського податку, а це четверта група спрощеної системи оподаткування, у 2020 році перерахували до місцевих скарбниць 164 млн 461,6 тис. грн єдиного податку. Порівняно з січнем-груднем 2019 року надходження збільшились на 6 млн 329,5 тис. гривень.

 

Коли про отримані доходи не треба звітувати

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов'язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Це передбачено п. 179.1 ст. 179 ПКУ.

Обов'язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

Звітність з єдиного податку: відображаємо фактичну чисельність працівників

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 1.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо визначення річного обсягу доходу.

Так, згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Платниками єдиного податку третьої групи, можуть бути фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10 осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб)» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

 

 

Анулювання платника ПДВ: визначаємо звичайну ціну для умовного продажу

 

Порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Згідно з п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ .

З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни необхідно звернутися до:

- Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;

- державних органів статистики, до яких згідно ст. 11 Закону України від 17 вересня 1992 року №2614 «Про державну статистику» відносяться:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

 

 

Тернопільський відділ організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління

ДПС у Тернопільській області

 

 

Припинення підприємницької діяльності: термін для подання звітності та сплати єдиного внеску

 

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно із п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:

- для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;

- для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

 

ті

Перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін – на вебпорталі ДПС

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України оприлюднила на своєму офіційному вебпорталі Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін (далі – Перелік джерел) в розділах:

Головна->Діяльність->Трансфертне ціноутворення->Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін;

Головна->Довідники, реєстри, переліки->Переліки.

Додатково з метою доведення до відома платників податків – учасників контрольованих операцій (далі – КО) відповідне повідомлення про розміщення Переліку 30.12.2020 було опубліковано на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Новини»: Головна->Медіа-центр->Новини.

Зазначений Перелік джерел є складовою механізму визначення дотримання принципу «витягнутої руки» по операціях з сировинними товарами, що визначений п. п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та направлений на забезпечення виконання вимог щодо використання методу порівняльної неконтрольованої ціни.

ПКУ визначає рекомендаційний характер та невиключність зазначеного Переліку джерел з метою забезпечення дотримання методології аналізу та визначення відповідності принципу «витягнутої руки» та не обмежує платника податків у виборі будь-якого з джерел, інформація якого про котирувальні ціни що використовуватимуться для порівняння відповідатимуть умовам зіставності визначеним п. п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Базовою вимогою, якою керувалася ДПС при формуванні Переліку була наявність доступної методології формування джерелом даних та інформації про ціни та складові ціноутворення саме в рамках вимог до аналізу КО, а також наявність котирувальних цін щодо сировинних товарів, які експортуються/імпортуються українськими компаніями, доступність джерел для широкого кола платників податків.

До Переліку увійшли інформаційно-аналітичні продукти п’яти міжнародних цінових агентств (компаній) та двох вітчизняних державних підприємств, які мають значний досвід роботи з інформацією (даними) щодо цін на товари та товарні групи, що, зокрема, мають суттєву частку в українському експорті.

Визначення, у відповідності до абзацу другого п. п. 39.3.3.4 п. п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, Кабінетом Міністрів України (КМУ) Переліку сировинних товарів (постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України України від 08 вересня 2016 року № 616») та оприлюднення ДПС Переліку дозволяє забезпечити, починаючи з 2021 року, практичне застосування норм ПКУ щодо КО з сировинними товарами.

Виходячи з результатів практичного застосування Переліку джерел буде визначатись необхідність здійснення його коригування(нь) в майбутньому.

Виходячи з норм п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, забезпечення ідентифікації Переліку джерел (його позицій) при здійсненні посилань та документальному відображенні при формуванні матеріалів за результатами аналізу ризиків трансфертного ціноутворення та перевірок КО проводиться шляхом наведення повної назви Переліку джерел та зазначенням оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС (30.12.2020).

 

Легальні доходи жителів Тернопільщини додали територіальним громадам 4,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

 

Торік жителі Тернопільщини зі своїх офіційних доходів сплатили 4 млрд 348,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів.

«Відрадно, що попри нелегкі економічні умови, в яких нам довелося жити і працювати минулоріч, надходження цього платежу зросли на 9,4 відсотка порівняно з січнем-груднем 2019 року або на 372,1 млн грн більше. Додатково бюджети отримали 388,5 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 9,8 відсотка», – зазначив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 3 млрд 248,7 млн грн податку, а це «плюс» 291,1 млн грн до очікуваних. До державного бюджету наші краяни перерахували 1 млрд 99,9 млн грн платежу, що на 97,3 млн грн перевищило індикативні надходження.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 80 відсотків і є основним джерелом їх зростання, а відповідно і фінансового забезпечення територіальних громад, розвитку їхньої інфраструктури», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

 

Доплати до посадових окладів працівників за роз’їздний характер роботи оподатковують ПДФО

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» із змінами та доповненнями, підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями.

Згідно із п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

Відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності ( п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене вище, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

 

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

 Головного управління

ДПС у Тернопільській області

 

 

Щодо дії мораторію на перевірки

 

Мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжує діяти в редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ, якою враховано баланс інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави.

Проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів, із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заборонено по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виключення складають заходи державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Роз’яснення стосовно дії мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності надано у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 11.12.2020 №3632-06/73643-03.

Наголошуємо, що на цей час законодавством не встановлено обмежень щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

 

 

Заповнення звіту із єдиного внеску за рік платниками, що звільнені від його сплати через ковід

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог Законів України від 17 березня 2020 року №533-ІX та від 4 грудня 2020 року №1072-IX у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) (далі – Звіт), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:

у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:

– фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску,

– фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць,

– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:

– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:

у березні, квітні, травні – фізичними особами-підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену cистему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства,

у грудні – фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами-підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 4 грудня 2020 року №1071-IX;

– показники інших календарних місяців звітного року, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Довідка, що захистить від сплати податку за іноземні доходи

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

 

Від реалізації легального алкоголю та тютюну територіальні громади Тернопільщини отримали 106,6 млн грн

 

Торік суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до державного бюджету 15,8 млн грн акцизного податку. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина, сплата перевищила очікувані надходження на 7,4 відсотка. Відтак додатково скарбниця країни отримала 1,1 млн гривень.

«Найбільше сплатили акцизного податку з виробництва горілчаної продукції – 15,6 млн грн. Ще по 100 тис. гривень із виробництва спирту та пива», – деталізував він.

На території області минулоріч провадили діяльність 7 підприємств, які є виробниками підакцизної продукції та сплачують «акциз» до держбюджету.

Територіальні громади краю за січень-грудень 2020 року отримали 106,6 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, що на 3,3 млн грн більше, ніж очікувалося. При цьому 35,1 відсотка складає податок з алкогольних напоїв, а це – 37,4 млн гривень. Ще 50,5 млн грн (47,2 відсотка) отримали місцеві бюджети від реалізації тютюнових виробів, а 18,9 млн грн (17,7 відсотка) – пива.

«Хотів би наголосити, що фактично кожен споживач легальної підакцизної продукції вносить свою частку у розвиток територіальних громад. Адже 5 відсотків від реалізованого алкоголю, тютюну та пива отримують місцеві бюджети», – констатував податківець.

 

Тернопільський відділ організації роботи

Організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Анонси подій

Інформаційні послуги